Невралгія трійничного нерва (НТН) залишається однією з найпоширеніших причин болю в обличчі, що в більшості випадків потребує хірургічного лікування. Згідно з останніми рекомендаціями Асоціації трійничної невралгії (TNA), для хірургічного лікування фармакорезистентної НТН рекомендуються наступні методи: мікроваскулярна декомпресія зони входу корінця (при підтвердженому нейросудинному конфлікті); гангліолізис (термічний або хімічний); балонна мікрокомпресія Гасерового вузла (БМК) та використання гамма-ножа. В Україні даних про застосування черезшкірної балонної мікрокомпресії Гасерового вузла в доступній літературі ми не знайшли.

Мета роботи

Дослідження результатів лікування пацієнтів з НТН методом балонної мікрокомпресії Гасерового вузла трійничного нерва (БМК) після впровадження цього методу в клінічну практику.

Матеріали та методи

Було обстежено 18 пацієнтів, яким встановлено діагноз ідіопатичної НТН (5 чоловіків, 13 жінок). Всі пацієнти були обстежені за допомогою короткої форми опитувальника McGill Pain Questionnaire (MPQ). Візуалізація структур задньої черепної ямки (ЗЧЯ) здійснювалася за допомогою МРТ («Toshiba» 0,5Т, Японія) в Т1-ВІ в коронарній і Т2-ВІ в сагітальній та аксіальній проекціях для виключення об'ємного процесу і мальформацій ЗЧЯ. 

Для проведення операції БМК були відібрані пацієнти, у яких не був підтверджений нейросудинний конфлікт на боці лицьового болю (5 осіб), 9 пацієнтів віком понад 70 років або які мали протипоказання до загального наркозу, і 4 пацієнти з верифікованим нейросудинним конфліктом, але які відмовилися від операції мікроваскулярної декомпресії за Jannetta. Для проведення операції БМК використовувався стандартний набір інструментів фірми COOK® MTNS-4,0-40-BN.

Операції проводились згідно з технікою, запропонованою S. Mullan і T. Lictor (1983) та удосконаленою J. Brown (1996), яка включає мінімально інвазивний доступ до Меккелевої порожнини через овальний отвір на обличчі. Після позиціонування мікробалона, під контролем ЕОП, здійснювалася компресія Гасерового вузла під тиском 1,6 bar протягом 2 хвилин. Всі операції проводилися під контрольованою внутрішньовенною анестезією з постійним моніторингом у рентген-операційній. Обов’язковою умовою було використання сульфату атропіну 0,1%-1,0 мл з метою блокади кардіо-трійничного депресорного ефекту.

Результати та їх обговорення

Середній вік прооперованих пацієнтів склав 64,3±12,7 років (від 38 до 83 років). Перший (I) тип НТН спостерігався у 6 пацієнтів, а другий (II) тип – у 2 пацієнтів. Біль в обличчі локалізувалася справа у 5 осіб, а зліва – у трьох. Середня тривалість захворювання пацієнтів становила 8,6±5 років. До госпіталізації всі пацієнти приймали Карбамазепін у дозуванні від 400 до 1000 мг/добу (середня – 600 мг/добу). 

Згідно з опитувальником MPQ, пацієнти були обстежені до операції та на десятий день після операції БМК Гасерового вузла. За результатами опитувальника MPQ, було отримано такі результати: зниження індексу рейтингу болю (PRI) з 19,5 до операції до 3,1 після; зниження інтенсивності болю за ВАШ з 8,8 до 0,2; зменшення інтенсивності болю з 4,7 до операції до 0 після.

Аналізуючи отримані результати, можна відзначити, що в ранньому післяопераційному періоді вдалося досягти позитивного результату у всіх вісімнадцяти пацієнтів. У 16 хворих спостерігалося повне зникнення болю відразу після операції. У 2 пацієнтів протягом доби після операції спостерігалися поодинокі напади трійничного болю, але наступного дня болісний синдром зник повністю. У всіх випадках завдяки повному зникненню болю вдалося поступово знизити, а згодом і припинити прийом Карбамазепіну.

Висновки

1. Дослідження перших результатів хірургічного лікування пацієнтів з ідіопатичною НТН I та II типу методом черезшкірної балонної мікрокомпресії Гасерового вузла показало високу ефективність цієї процедури як у ранньому, так і в віддаленому післяопераційному періоді.
2.  Враховуючи мінімальний деструктивний характер впливу на волокна Гасерового вузла, балонну мікрокомпресію слід розглядати як операцію вибору у пацієнтів з ідіопатичною НТН I та II типу, які відмовилися або яким протипоказана операція мікроваскулярної декомпресії за Jannetta.
3. Відносна технічна простота операції та невисокий ризик післяопераційних ускладнень можуть сприяти широкому впровадженню цього методу в нейрохірургічних клініках.